Краматорська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 Краматорської міської ради Донецької області
МІННА БЕЗПЕКА
Після повномасштабного вторгнення російської федерації, Україна увійшла до переліку країн, найбільш забруднених мінами: більше 30% території нашої країни є потенційно небезпечними через вибухонебезпечні предмети. Щодня вибухи від мін та інших вибухонебезпечних предметів призводять до великої кількості жертв, у тому числі серед дітей.
У зв’язку з реаліями сьогодення, правила мінної безпеки повинен знати кожен, і не лише дорослі, а й діти. Тому, зараз дуже важливо проводити серед населення роз’яснювальну роботу з мінної безпеки, аби кожен знав правила, які можуть зберегти життя.
Які бувають міни
Протипіхотні фугасні міни
Це невеликі предмети з пластику. Їх використовують для ураження живої сили противника через силу вибуху міни. Принцип дії — нажимний. Потрібно наступити, тоді вона спрацює. Ураження буде залежати від типу міни, але частіше це ураження кінцівок.
Особливу небезпеку становить міна "Метелик" (також її називають "Пелюстка", — ред.). Ці міни розміром у 12 сантиметрів і вагою близько 80 грамів кожна розкидають із касетних боєприпасів. Вони розриваються або при контакті, або мають часовий детонатор, тобто елемент самоліквідації. Через кілька годин міна може самостійно вибухнути.
Протипіхотні осколкові міни
Осколкові міни на відміну від фугасних уражають не силою вибуху, а уражаючими елементами в корпусі міни. Їх закопують у ґрунт або маскують на дереві. Вибухають такі міни, якщо зачепити натягнутий дріт або якщо їх активують дистанційно. Дія ураження може бути і спрямованою (уламки вилітають з одного боку міни), і круговою (розлітаються на 360 градусів).
Одна з найнебезпечніших осколкових мін — ОЗМ-72. За розміром вона, як літрова банка. Важить 5 кілограмів. Усередині має 2400 осколків, які розлітаються на 50 метрів. Людина зачіпає розтяжку, міна вистрибує на висоту 1 метр через "вишибний" заряд і тоді розривається корпус. Шансів вижити майже немає.
Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією із 1999 року.
Протитранспортні (протитанкові) міни
Протитранспортні міни також закопують у землю або залишають на поверхні. Вибухають вони від ваги у 120 кілограмів і більше. Та торкатися таких предметів в жодному разі не можна.
Часто під протитранспортні міни можуть встановлювати протипіхотні. У разі вибуху — шансів вижити практично немає.
Касетні боєприпаси
РСЗВ "Град", "Смерч", "Ураган", "Точка У" можуть випускати касетні боєприпаси. Такі боєприпаси влаштовані за принципом російської "матрьошки": у випущеному боєприпасі є від 30 до 70 маленьких боєприпасів, які розлітаються на площу в кілька гектарів. Ці елементи 12 сантиметрів у розмірі і мають механізм самоліквідації.
Цей тип боєприпасів заборонений міжнародною конвенцією з касетних боєприпасів. Російські військові застосовували їх неодноразово.
Саморобні вибухові пристрої
Цей тип боєприпасів важко розпізнати. Їх маскують у якісь побутові речі, встановлюють в автомобілях, закріплюють всередині будинків, приховують у іграшках, таким чином щоб вони не викликали підозру, але викликали інтерес. Принцип дії довільний. Противник часто використовує саморобні вибухові пристрої та міни-пастки в умовах воєнних дій.
Запали та підривники
Окремі елементи боєприпасів теж можуть завдати ушкоджень. Про запали та підривники нечасто говорять в контексті вибухонебезпечних предметів, але взаємодіяти із ними небезпечно.
Це той елемент, який ініціює вибух міни або гранати. Ці предмети теж небезпечні бо можуть вибухнути, якщо людина починає розбирати, викручувати їх.
Що робити, якщо натрапили на боєприпас чи міну (міну-пастку)?
· Зупиніться, нічого не чіпайте. Зберігайте спокій, уникайте паніки. Запам’ятайте місце виявлення предмета.
· Попередьте про виявлений предмет осіб, які поруч.
· Якщо ви, або люди навколо виконують якісь роботи – негайно припиніть їх.
· Відійдіть самі і відведіть людей поруч якнайдалі (не менше 100 м) від знайденого предмета. Водночас відходити необхідно тим самим маршрутом (бажано слід у слід), яким ви прийшли. Якщо відходить група людей, то рухатися необхідно колоною по одному й так само, слід у слід.
· Повідомте про виявлення підозрілого предмета в правоохоронні органи і спеціальні служби за телефонами 101 та 102 (повідомлення необхідно робити без поспіху, чітко, із зазначенням точної адреси (орієнтирів) місця знаходження вибухонебезпечного предмета).
· По можливості до прибуття правоохоронних органів, або спеціальних служб вживайте заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:
1. Торкатися знайденого предмета, пересувати його, або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати, або знешкодити його.
2. Проводити будь-які роботи біля знайденого предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту.
3. Палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати.
4. Користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо).
5. Заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити, або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні та ін.
6. Допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
7. По можливості до прибуття правоохоронних органів, або спеціальних служб вживайте заходів щодо недопущення до небезпечної зони сторонніх людей.
Ці знання можуть врятувати не одне життя!!! ФОТО
За матеріалами сайту https://nmc.dsns.gov.ua/rv/navchannya-naselenya-diyam-u-nadzvichaynih-siiuaciyah/minna-bezpeka
Шановні батьки!
З 10.04-30.04.2025 в СОЦР «Смарагдове місто» розпочинається 5 тематична зміна
«Серцю милий рідний край».
У Смарагдове місто можуть поїхати діти, які не мають пільгових категорій,
та діти, які перебувають у більш безпечних регіонах України. ФОТО
14 березня- День українського добровольця
Дата на пошанування українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.
Одна з головних причин формування окремих незалежних батальйонів учасниками Майдану, котрі вирішили боронити державність на фронті, – бажання захищати Україну, залишаючись разом із побратимами, з людьми, що стояли пліч-о-пліч на барикадах або були товаришами з патріотичних рухів.
Навесні того ж року при облдержадміністраціях було розпочато набір до батальйонів територіальної оборони, що формувалися з мешканців-добровольців областей під керівництвом Міністерства оборони України. Одночасно створювалися добровольчі формування Національної гвардії України і патрульної служби поліції особливого призначення під керівництвом Міністерства внутрішніх справ. Окремо добровольці формували незалежні від державних силових структур добровольчі батальйони, які стали щитом на захисті України на початку російської збройної агресії.
Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак по суті врятували Українську державність від загибелі.
Під час збройної агресії РФ на сході України добровольчі формування брали участь в оборонних і наступальних операціях. Так, в обороні Донецького аеропорту поряд із спецпризначенцями 3-го окремого полку, бійцями 79-ї, 80-ї, 81-ї, 95-ї окремих аеромобільних, 93-ї та 72-ї окремих механізованих бригад, 1-ї окремої танкової бригади, 57-ї окремої мотопіхотної бригади, 91-го окремого полку, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійцями полку “Дніпро-1”, брали участь і бійці Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйaону ОУН та інші.
Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Вони були першими, хто став на захист держави в умовах збройної агресії. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
Новий виток розвитку добровольчому руху надав Закон України “Про основи національного спротиву”, що був ухвалений 16 липня 2021 року. Відповідно до цього Закону добровольче формування територіальної громади – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Після того, як Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2021 року № 1449 затвердив Положення про добровольчі формування територіальних громад, в Україні почали створюватися перші добровольчі об’єднання для територіальної оборони. Розгорнулася ціла мережа таких формувань. Їхня діяльність здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.
24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор із перших днів завдає ударів по цивільному населенню та інфраструктурі.
Відповіддю на вторгнення став, зокрема, масштабний добровольчий рух. З перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій.
Тож в цей день ми звертаємося до усіх чоловіків і жінок, які стали на боротьбу із нашим одвічним ворогом зі словами вдячності і глибокої пошани. Дякуємо вам, наші герої сьогодення!
Слава Україні! Героям слава! ФОТО
ТікТок і медіаграмотність
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 Положення про Міністерство культури
та стратегічних комунікацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 16 жовтня 2019 р. No 885, одним з основних завдань МКСК є
забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері медіа, зокрема з питань медіаграмотності, інформаційній та видавничій сфері.
Як відомо з результатів досліджень, українські підлітки щодня проводять чимало свого часу у соціальних мережах. Так, 44,7% дітей протягом робочого тижня проводять у соціальних мережах 4 години і більше, а у вихідні цей показник зростає до 54,9% . Водночас Україна є однією з найчисельніших аудиторій TikTok в Європі з понад 15-ти мільйонів активних користувачів: 68% українських підлітків щодня користуються ТікTок (національне опитування молоді).
Крім того, TikTok є популярним майданчиком для поширення російської пропаганди та недостатньо модерує розміщену дезінформацію, що було виявлено у дослідженні міжнародної правозахисної організації Global Witness у травні 2024 року. Тому, у Центрі протидії дезінформації при РНБО вважають, що ТікTок зараз став ключовим майданчиком для роботи російської пропаганди на
українську аудиторію.
З метою популяризації інформаційної та медійної грамотності наші партнери, БО «Smart Angel», створили розважально-просвітницький канал у TikTok – «Fake.Busters /Мисливці за фейками». Ініціатива здійснюється за підтримки ПРООН в Україні та фінансування уряду Японії. З часу створення каналу у грудні 2024 року розміщені на ньому відеосерії зібрали близько 2 мільйони переглядів і понад 115 тисяч реакцій аудиторії.
Серед тем на каналі пропонуються такі: як вберегти свої персональні дані;
як розпізнати шахрайство, ботів, вигаданий та маніпулятивний контент; анонімні авторитети з інтернету як ненадійне джерело інформації та інші. Вдалим виглядає формат коротких відео-скетчів з акторами: у кожній серії герої потрапляють в різні життєві онлайн-пастки, сумніваються в інформації із соціальних мереж і намагаються розібратися, як слід реагувати на очевидне шахрайство, цькування, маніпуляції та фейки. Канал доступний за посиланням:
https://www.tiktok.com/@fake.busters .
Вшанування пам'яті Тараса Шевченка
Кожен великий народ має свої знакові постаті. Такою постаттю для нас, українців, є Тарас Шевченко. Він був і залишається національним і світовим генієм, справжнім митцем, людиною незвичайної долі і неймовірного таланту.
Щорічно 9 та 10 березня, відповідно до дня народження і смерті, увесь світ, а особливо Україна, вшановує пам’ять Тараса Шевченка.
Протягом тижня триватимуть заходи, присвячені геніальному синові українського народу. Молодша ланка ознайомить дітей із дитинством поета, будуть проведені заходи з виразного читання поезій Тараса Григоровича, вікторини, пов`язані із біографічними даними Кобзаря: «Тарасові зорі», «Відомий невідомий Шевченко» тощо.
У середній ланці приділять увагу Шевченкові-художнику та Шевченкові- борцю за волю: уроки-подорожі, уроки-презентації, усні журнали.
…І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі. ФОТО
Увага!
Оздоровлення в СОЦСР «Смарагдове місто»
4 зміна
День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя
Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.
20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.
У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На півострові встановили режим воєнної окупації.
Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.
24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.
26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.
28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.
16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії. ФОТО
24 лютого 2022. Пам’ятаємо!
Сьогодні, 24 лютого, настала третя річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну.
24 лютого 2022 року для всіх українців став найтрагічнішим днем сьогодення, який завжди буде нагадувати про тих, чиї життя зруйнувала війна. Про тих, хто захищав рідну землю та віддав найцінніше. Про тих, чиє життя безжально забрали російські ракети та снаряди.
Три роки українці показують світові приклад справжньої мужності та незламності. Наші воїни провели низку успішних операцій на полі бою, повертаючи людям омріяну свободу. Важкі бої точаться щодня, щохвилини, щосекунди.
У всіх класах сьогодні пройшли усні журнали «24.02.2024. Пам’ятаємо!»
Низький уклін усім захисникам, які тримають лінію оборони та дають відсіч окупантам. Подяка медикам, які рятують життя та волонтерам, які гуртують та допомагають, а також усім, хто в міру своїх сил вкладається в мвйбутню перемогу!
Слава Україні! Героям слава! ВІДЕО
День рідної мови
О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я.
Моя ти — пісня, сила і відвага,
Моє вселюдське й мамине ім'я.
Тобою палахтить душа моя,
Втишається тобою серця спрага.
Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за тебе на вогні.
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні —
Дзвени в моїм і правнуковім домі!
Міжнародний день рідної мови – це важливе свято, яке щороку 21 лютого відзначають у всьому світі. Це не лише нагода вшанувати рідну мову, а й привернути увагу до її збереження, розвитку та популяризації. Це свято було започатковане ЮНЕСКО у 1999 році і з 2000 року відзначається в усьому світі. Ідея відзначення Міжнародного дня рідної мови виникла у зв’язку з трагічними подіями 1952 року в Бангладеш, коли загинули студенти, які боролися за право навчатися рідною бенгальською мовою. Саме тому 21 лютого стало символом боротьби за мовні права та збереження культурної ідентичності.
Українська мова має давню історію, яка бере свій початок ще з часів Київської Русі. Вона пережила складні періоди, проте змогла зберегти свою самобутність і красу. Сьогодні українська мова є державною мовою України, і її розвиток та захист є важливими пріоритетами державної політики. За даними останнього перепису населення, понад 67% громадян України називають українську своєю рідною мовою. Завдяки впровадженню Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” в останні роки спостерігається позитивна динаміка у використанні української мови у всіх сферах суспільного життя.
Українська мова славиться своєю милозвучністю, багатством лексики та виразністю. Вона входить до трійки наймелодійніших мов світу разом з італійською та французькою. Це мова пісень, поезії та ніжних слів. Завдяки гармонійному поєднанню голосних і приголосних звуків, українську мову часто називають “солов’їною”.
Сьогодні, коли Україна відстоює свою незалежність, мова стала одним із найважливіших символів національної єдності та опору. Використання української мови у публічному просторі, освіті, культурі та військовій справі є не лише ознакою патріотизму, а й потужною зброєю у боротьбі за власну ідентичність. Мовна свідомість є ключовим фактором, що допомагає згуртувати суспільство, зміцнити дух нації та підтримати українських воїнів.
Значення мови в умовах війни стало ще більш очевидним: вона об’єднує людей, формує національну самосвідомість і демонструє нашу стійкість перед викликами. Кожен, хто говорить українською, робить свій внесок у збереження та зміцнення української державності. Саме тому важливо продовжувати підтримувати українську мову, вивчати її, розвивати та передавати наступним поколінням. ФОТО
День Героїв Небесної Сотні
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого згідно з Указом
Президента України “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та
увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” від 11 лютого 2015 року No 69/2015 на
знак пам’яті про громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за
ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України та
завдяки яким було змінено перебіг історії нашої держави.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб– 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
20 лютого 2025 року минає 11 років від дня масових розстрілів Небесної Сотні на Майдані. Крім того, це 11 років від початку російської агресії. Адже саме тоді, коли на вулиці Інститутській у Києві гинули беззбройні протестувальники, російська федерація розпочала воєнну агресію, анексувавши АР Крим, а згодом окупувавши частину Луганської та Донецької областей. 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна російсько-українська війна, яка триває вже третій рік, несучи українцям смерть, горе та руйнацію. Саме таку ціну платить наша країна за право бути суб’єктом на карті світу та мати власні суверенітет і державність. Одними з перших, які рішуче виступили на захист нашої Батьківщини, були Герої Небесної Сотні.
Вони стали символом світла та перемоги над злом. Разом із героями російсько-української війни, які відстоюють на фронті наше право жити у вільній соборній Україні, вони живлять та зміцнюють нашу віру в Перемогу.
За спостереженням Марсі Шор, професорки Єльського університету (США), сьогодні українці не кажуть «після війни». Вони кажуть «після перемоги». Перемога, вважає польський театральний режисер Кшиштоф Чижевський, має стати частиною нового універсального словника. Префікс pere вказує на перетин меж, зміни або перетворення, а moha означає «я можу». Отже, слово «перемога» буквально говорить про вихід за межі можливого.
Герої Небесної Сотні стали першими, хто вийшов за межі можливого й засвідчив перед цілим світом стійкість і рішучість громадян України, їхню готовність покласти життя за загальнолюдські цінності, боронячи гідність, свободу та демократію.
Пам’ять про подвиг Небесної Сотні у 2025 році вшановуємо під гаслом:
«Небесна Сотня: Герої першої перемоги у битві, що триває». ФОТО
День Державного герба України
День Державного герба України — пам'ятна дата, що нагадує про встановлення державного символу. Відзначається 19 лютого. Цього дня 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначивши його головним елементом Великого Державного герба.
19 лютого 1992 року Верховна Рада України своєю Постановою затвердила золотий Тризуб на синьому щиті як Малий герб України. Постанова називалася «Про Державний герб України», мала номер 2137-XII й була підписана тогочасним спікером парламенту Іваном Плющем.
Малий Державний герб — один із символів України нарівні з Конституцією, Прапором та гімном. Його зображення розміщується на печатках органів державної влади та державного управління, грошових знаках, службових посвідченнях, бланках державних установ.
Вибравши Тризуб малим гербом після проголошення Незалежності, Україна продемонструвала спадкування традицій УНР. Саме Українська Народна Республіка 25 лютого 1918 року затвердила «знак Київської Держави часів Володимира Святого» державним гербом України, наголошуючи на спадковості від попередніх періодів історії нашої країни.
Під час повномасштабного вторгнення РФ український герб відіграє важливу роль, як символ стійкості, героїзму та прагнення до незалежності, які демонструє весь український народ. ФОТО
18 лютого інспектор звʼязків з громадськістю батальйону патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов’янськ управління патрульної поліції в Донецькій області лейтенант поліції Поліна Пилипенко провела з учнями 7-8 класів бесіду «Основні правила безпечної поведінки в інтернеті». Протягом заходу діти мали змогу не лише послухати інформацію про те, як убезпечити себе від неприємностей при користуванні інтернетом, а й поставити питання нашій гості, які стосувалися кібербезпеки, булінгу, кібербулінгу тощо. ФОТО
16 лютого - День єднання
День єднання є молодим святом. Цього року ми святкуємо його лише вчетверте. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
16 лютого в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті. ФОТО
Міжнародний день безпечного інтернету
Інтернет дозволяє отримувати інформацію, спілкуватися, працювати та долучитися до різних популярних розваг. Та паралельно він несе загрозу негативних впливів та небезпечного шахрайства.
Щороку в лютому в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день безпечного інтернету. Свято призначають на другий день другого повного тижня другого місяця року під гаслом «Разом за найкращий інтернет» (Together for a better internet). У 2025 році відзначаємо 11 лютого.
Це щорічне свято закликає всі зацікавлені сторони об’єднатися, щоб зробити інтернет безпечнішим і кращим місцем для всіх користувачів, але особливо — для дітей і підлітків.
Нині, коли інтернет відіграє чи не найголовнішу роль у повсякденному житті, забезпечення безпеки в мережі стає вкрай важливим. Що дає нам така безпека?
-
Захист особистих даних — надійний захист конфіденційної інформації, як-от паролі та адреси, які допомагають запобігати шахрайству та крадіжці особистих даних;
-
запобігання кібербулінгу — дотримання заходів безпеки знижує ймовірність онлайн-цькування;
-
розвиток цифрової грамотності — знання основ кібербезпеки допомагає впевнено користуватися онлайн-ресурсами;
-
формування відповідальної поведінки — усвідомлена та шаноблива поведінка в мережі сприяє розвитку культури взаємоповаги та безпеки.
Правила користування соціальними мережами
Існують певні правила користування соціальними мережами:
1. НЕ ПОВІДОМЛЯЙ ПРО СЕБЕ І БАТЬКІВ ПРИВАТНУ ІНФОРМАЦІЮ (домашню адресу, номер домашнього телефону, робочу адресу батьків, їхній номер телефону, назву й адресу школи), НЕ ВИСИЛАЙ НЕЗНАЙОМИМ ЛЮДЯМ ФОТО.
2. НЕ ВІР ВСЬОМУ, ЩО КАЖУТЬ ПРО СЕБЕ ВІРТУАЛЬНІ ЗНАЙОМІ. Дівчинка познайомилась в соціальній мережі з своїм однолітком, хлопчиком, якого звати Войтек. Вони почали спілкуватися в мережі. Аня пише: «Привіт, я Аня, мені 13 років, я шукаю друзів».
Хлопчик їй відповідає: «Привіт, Аня, я Войтек, мені також 13 років і я хочу зустрітися з тобою». А на справді, цей Войтек дорослий чоловік, який обманює дівчинку, переслідуючи інші цілі, і не тільки її. Дуже часто, спілкуючись в мережі уявляєш собі одну людину, а насправді вона зовсім інша.
3. НЕ ПОГОДЖУЙСЯ НА ЗУСТРІЧ З ВИПАДКОВИМ ЗНАЙОМИМ. АБО РОБИ ЦЕ В ЛЮДЯНИХ МІСЦЯХ І ЗА УЧАСТЮ БАТЬКІВ.
4. ОБМЕЖУЙ СВІЙ ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ В СОЦІАЛЬНІЙ МЕРЕЖІ.
5. БАТЬКИ МАЮТЬ ЗНАТИ, ЧИМ ТИ ЗАЙМАЄШСЯ, КОЛИ СИДИШ БІЛЯ КОМП’ЮТЕРУ!
6. НЕ ОБРАЖАЙ ІНШИХ, НЕ ЛАЙСЯ, БУДЬ ЧЕМНИМ.
7. ТРИМАЙ ПАРОЛЬ КОМПЮТЕРА У ТАЄМНИЦІ.
8. ЯКЩО ОПИНЯЄШСЯ В СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ПОГОВОРИ З БАТЬКАМИ.
Ці прості на перший погляд правила допоможуть дітям (інколи і дорослим) убезпечити себе у Всесвітній павутині. ФОТО
До уваги батьків!
СОЦСР «Смарагдове місто» запрошує наших дітей на оздоровлення! Без відриву від навчання (очне навчання в школі центру), максимальна зайнятість у вільний час- пропонується відвідування наступних гуртків і секцій:
-«Чарівний світ Орігамі», -пірографії «Леон»,
-спортивного «Пін-понг»,
-хореографічний «Позитив»,
-вокальний «Домісолька»,
-фітнес-клуб «Спорт.стиль».
Екскурсії та подорожі:
-м. Хотин (Хотинська фортеця);
-Камʼянець-Подільський еколого-натуралістичний центр (скалодром) та ще багато-багато цікавого!
Усе це чекає на дітей 6-17 років протягом 25.02-17.03.2025 року!
Більше інформації дивіться на інформаційній листівці. Про бажання дитини оздоровитися повідомте класному керівнику. ФОТО
День безпечного Інтернету (SID) відзначається щороку в лютому за підтримки Європейської комісії. Ініціатива спрямована на поширення принципів безпечного користування цифровими технологіями, особливо серед дітей та молоді.
Поради з сайту https://stop-sexting.in.ua/
НАШІ ДОСЯГНЕННЯ
Вітаємо учня 5 класу Фаренника Дениса із зайнятим ІІІ місцем у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики!
Бажаємо і надалі досягати переможних вершин!
ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.
Тоді, 107 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.
Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.
Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу. Хоч вона проіснувала три роки, але був час безперервної боротьби за її збереження. І тоді – понад 100 років тому, й тепер – ворог той самий. Нинішні захисники України завершують справу крутянців.
Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.
У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.
Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».
На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині.
Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців. Так само під час повномасштабного вторгнення у 2022 році після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова й Маріуполя російський агресор став боятися захисників України.
Крути – місце катувань і розстрілу 27 полонених студентської чоти, які, заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, що на той час уже була зайнята більшовиками. За понад сто років у росіян не змінилися способи ведення війни. В сучасному збройному протистоянні армія РФ так само несе на окуповані території мародерство, масові вбивства, катування, ґвалтування, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, активістів. Рашизм – це геноцид.
Багато молодих патріотів – активних учасників відзначення дня пам’яті Героїв Крут зараз зі зброєю в руках крок за кроком наближають нашу перемогу над нащадками російсько-більшовицького агресора – рашистами. Тоді захисники української незалежності не змогли вистояти в боротьбі з переважними силами агресора. Сьогодні ми маємо завершити їхню справу. У нас є професійна, патріотична та вмотивована армія, міжнародна підтримка. І ми знаємо, що поразка у війні з Росією означає для українців репресії, Голодомор, депортації та знищення нашої ідентичності.
Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі.
Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному.
З метою вшанування пам`яті Героїв Крут 27-29 січня у школі були проведені усні журнали для 1-4-х класів, на виховних годинах у 5-9-х класів був організований перегляд тематичних відео і презентацій із подальшим обговоренням. Учням старших класів запропоновано самостійно переглянути фільм «Крути 1918». ФОТО
У статті частково використаний матеріал Українського інституту національної пам’яті
Наші досягнення
Вітаємо ученицю 2 класу Петрусенко Софію із перемогою у Міжнародному двотуровому фестивалі-конкурсі «Стежками Гоголя»! Бажаємо і надалі досягати переможних вершин! ФОТО
ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ
ПІЧНИМ ОПАЛЕННЯМ
У холодну пору року багато людей для обігріву приміщень використовують альтернативні засоби опалення: пічне опалення та газові пальники. Пічне опалення передбачає використання відкритого вогню, що є небезпечним. Через недотримання основних правил пожежної безпеки у побуті та при експлуатації пічного опалення може виникнути пожежа, наслідки якої можуть бути катастрофічними. Горять будинки, гинуть дорослі та діти. Особливо небезпечно, коли пічним опаленням користуються люди похилого віку, самотні пенсіонери, інваліди, що залишилися без опіки рідних та близьких. Саме у їхніх помешканнях найчастіше стаються пожежі, адже добитися, щоб піч завжди перебувала у безпечному стані, дуже клопітно й важко. Нерідко пожежі виникають через те, що газові плити для приготування їжі використовують для обігріву приміщень та сушіння одягу. У житлових будинках, які мають пічне опалення, необхідно звернути увагу на виконання вимог пожежної безпеки під час улаштовування печей та їх експлуатації.
У разі користування пічним опаленням необхідно:
- перед початком, а також упродовж усього опалювального сезону, слід очищати димоходи та печі від сажі;
- біля кожної печі перед топковим отвором, на горючій підлозі, слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м;
- усі димові труби і стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;
- золу й шлак, що видаляють із топки, необхідно заливати водою і виносити у спеціально відведені для цього місця.
Під час користування пічним опаленням не допускається:
- залишати печі, які топляться, без нагляду або доручати нагляд за ними малолітнім дітям;
- сушити й складати на печах одяг, дрова;
- застосовувати для розпалювання печей легкозаймисті та горючі рідини;
- використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топки; - закривати піддувало опалювальної печі, коли там ще горить вугілля або є жар;
- здійснювати топлення печей із відкритими дверцятами топки;
- закріплювати на димових трубах антени телевізорів, радіоприймачів тощо;
- зберігати у приміщенні запас палива, який перевищує добову потребу;
- зберігати не загашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев'яній підлозі або горючій підставці.
На випадок пожежі необхідно негайно повідомити про це пожежну охорону за номером 101.
Шановні громадяни, будьте обачливими та пам’ятайте, що від цих порад залежить Ваше життя!
Матеріал узято на сайті https://nmc.dsns.gov.ua/rv/statti/pravila-bezpecnogo-vikoristannia-picnogo-opalennia
День вшанування пам’яті жертв Голокосту
Щорічно 27 січня міжнародна спільнота вшановує пам’ять жертв Голокосту.
27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
Під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України.
«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» – таке формулювання містить резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 2005 року, якою запроваджено памʼятну дату.
Утім, останній рік війни Росії проти України виразно засвідчив, що пасивна памʼять про злочини геноциду не є запобіжником від їхнього повторення.
Необхідний мінімум – активне осмислення та діалог, щоб сприяти постійній свідомості у принаймні значної частини суспільства того, як діють механізми соціальної агресії.
А ще – уважність з боку міжнародних інституцій до системних порушень прав людини авторитарними режимами, щоб не бути засліпленими й заскоченими зненацька тим, що людиноненависницька ідеологія загорнулася в нову, неочевидну, обгортку.
І звісно – неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні. І без власне готовності діяти на випередження.
Міжнародний день памʼяті жертв Голокосту – нагода ще раз замислитися над цим.
За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу з боку рашизму.
Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.
Дробицький Яр у Харкові. Це – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022-му в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди. Люди, які пережили Голокост чи нацистські табори смерті, після повномасштабного нападу Росії на Україну стали жертвами рашизму.
Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація.
Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальду. Крім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора та Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам'яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахітття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося не в нацистській в’язниці чи за колючим дротом, а у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили смертоносною зброєю росіяни. Борису Романченку було 96 років.
Ми бачимо, що навіть маючи таке потужне застереження, як памʼять про Голокост, не всі народи зробили висновки з цієї жахливої сторінки в історії людства. Значить, нам потрібно потроїти зусилля, віднайти нові підходи для збереження цієї памʼяті живою, для поширення правди про геноциди, щоб уникнути їх нового й нового повторення.
Матеріал взято зі сторінки Українського інституту національної пам’яті
ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День Соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».
Цей день став символом українського державотворення, втілив соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
У нашій школі протягом тижня триватимуть заходи, присвячені цій визначній події: виховні години «Єдина країна- єдиний народ», квест «Ланцюжок єдності», бесіда-привітання «Одна-єдина ти в моїм серці, Україно!», спільний захід (вікторина) 8-9-х класів із Краматорським фаховим коледжем технологій та дизайну , виготовлення долоньок єднання, перегляд і обговорення тематичних відео тощо. ВІДЕО ФОТО
Антиалкогольна лекція
Завідувачка відділення епіднагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних захворювань Краматорської районної філії Державної установи " Донецький ОЦКПХ МОЗ України" Жолудь Надія Петрівна провела з учнями 8 і 9 класів лекцію про небезпеку вживання алкоголю для підлітків, адже саме вони є найвразливішою категорію, для якої вживання алкогольної продукції є максимально небезпечним. Дякуємо за плідну співпрацю! Презентація
День памʼяті захисників Донецького аеропорту
Кіборги вистояли, не встояв бетон. 20 січня — день пам'яті захисників Донецького аеропорту.
Оборона ДАП тривала з 26 травня 2014 року по 22 січня 2015 року. 242 дні українські військові, добровольці, медики та волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ та російським бойовикам-терористам, відстоюючи малесенький клаптик української землі.
На січень 2015 року припадають найкривавіші та найзапекліші бої. 13 січня в результаті постійних масованих танкових і артобстрілів з боку бойовиків завалилася диспетчерська вежа, зображення якої стало символом оборони аеропорту. Далі бої точилися за поверхи нового терміналу. 18-20 січня українські військові утримували перший поверх, а підвал та верхні поверхи контролювалися збройні сили рф.
Кремлівські терористи, скориставшись перемир’ям для евакуації своїх убитих і поранених, замінували перекриття будівлі та підірвали їх.
За 8 місяців оборони у ДАП загинуло 97 оборонців, ще троє вважаються зниклими безвісти.
Світла пам'ять загиблим 🕯
Матеріал взято зі статті «Східного Варіанту»
16 січня – Всеукраїнський день пам’яті Героїв-воїнів – «Кіборгів»
Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають Кіборгами.
“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.
Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.
За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.
26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.
Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.
У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.
18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів. ФОТО
Вічна пам'ять, вічна слава і честь захисникам України! https://m.youtube.com/watch?v=8vNCSihf6jI